8 - 9 липня 1967 р. у мотелі "Ксеня" в Ґантері, шт.
Нью - Йорк, ЗСА відбувся наш родинний Апель . Його учасниками були
50 нащадків о. Олександра Волянського (н. 17 травня 1745 р. ) з Нью - Йорку, Філадельфії, Рочестеру, Таппер Лейку, Бріджпорту,
Ню Гейвену, Колчестеру, Дженкінтавну та інших американських міст, а також з канадських Монтреалю й Торонто.
Щоб організувати цей значний захід, Степан Волянський - провідник династії Волянських в Північній Америці до Організаційний Комітет Апелю запросив інженера Григорія Волянського, доктора Софію Смішко, інженерів Наталію Макаревич, Ольгу Томашівську, Богдана Заячківського, Маркіяна Онуферко, докторів
Марію Кознарську Володимиру Ценко,
Олега Волянського та Івана Макаревича й професорку Віру Селянську з Бразилії.
У неділю 9 липня
Службу Божу відправили о. Онуфрій Волянський
та Юрій Фіцалович, проповідь виголосив
о. Юрій Катрій, ЧСВВ.
О 2:40 Степан Волянський відкрив Апель. Молитву провів о. Юрій Фіцалович.
Пан Степан продовжив захід розповіддю про історію родини Волянських, почавши від 1167 р., коли в битві з пруссами поліг лицар Мирослав, який походив із Самборщини, що на львівських теренах Галицького князівства. Родове дерево Волянських має кілька сотень осіб, серед них є значне
число священників, найвідомішим із яких
о. Іван Волянський - перший фундатор кількох
парафій української
греко - католицької церкви в штаті Пенсильванія, ЗСА й газети "Америка". Графічне відображення родоводу було предметом зацікавлення всіх присутніх.
Інженер Григорій Волянський підкреслив значення родинного Апелю, що має на меті плекати династичний зв'язок, збереження історичної пам'яті предківської слави й її примноження вже теперішими звитягами
та звершеннями в професійній, громадський і політичний діяльності кожним спадкоємцем.
Потім слухачів потішив споминами із свого життя доктор Микола Ценко . Він також висловив радість з нагоди такого численного Апелю та запропонував наступного разу його скликати в Шенандоа. Пані Володимира Ценко повідомила про родовий герб "Амікус ", що ним користувався її дід о. Олекса Волянський. Далі
пан Степан прочитав привіт від родини Волянських їх Блаженству Верховному Кардиналові Кир Йосифові Сліпому , що його прийнято оваційно . Всі приявні підписалися . Заплановано у наступні роки створити й видати родинну хроніку від легендарних часів до тепер , продовжити дослідження родоводу - прямих і споріднених зв'язків родини, творення
музичних, літературних, художніх, фото й відео витворів мистецтва, як культурної спадщини світового значення, заснування фундації для утримання музею - архіву Волянських .
На кінець о. Юрій Фіцалович провів молитву. На тому скінчилася офіційна частина Апелю. Далі були спільні знимки до архіву й концерт української пісні під супровід двох гітар під ясним небом перед готелем "Ксеня" до пізньої ночі .
