It's time to celebrate ❗

Congratulations Merry Christmas and Happy New Year❗🎄🎅🎉🎇 We wish 

to celebrate holidays in a friendly family circle  ❗

/ Romanko & Мilena Woliansky /

Два ювілеї в один рік

40 років вже минуло 

 з того часу, як було опубліковано Михайлом Данилишиним

 у  1979 р. в Буенос - Айресі кілька сотень 

 392 - сторінкових книжок про українців в Аргентині. 

До видавничого проекту фінансово долучилася й журналістка 

газети "Свобода" та громадська діячка 

Людмила Волянська 

з родини Шарих, 

дружина лікаря Олега Волянського (ЗДА).

 Кожен меценат тоді отримав від автора один подарунковий примірник цього раритетного видання, де розміщено також список українців, що відійшли у Вічність  на аргентинських теренах (ім'я, прізвище, число,місяць, рік смерті). Серед них є кілька родичів Волянських,

 в тому числі легендарний  доктор Іван Волянський,який відійшов на Вічну Ватру  60 літ тому. Тож,

відзначимо дві ювілейні дати одночасно, завершуючи рік несподіваною знахідкою Romanko Woliansky  ❗

😉🎂🎉🎆🎵🎶🎵🎸👍👏

Ґалина та Цьопа Волянські

 Волянські у США та Канаді 🔙
Волянська Ґалина,  Volianska Galyna,  Wolanskа  Halyna
 ( 7 лютого 1894 ,
с. Гаврилівка, Надвірнянського повіту, Станіславівщина, королівства Галичина та Володимирія, Австро - Угорська імперія, <...> Продовження читайте за  посиланням 🔝.

Спогади про Київ

Під час ІХ Міжнародної  книжкової виставки у Києві

 17 травня 2013 р. відбулася зустріч Романка Волянського

 з журналісткою  Дариною 

Туз -  Максимець, директором видавничого дому "Букрек "

(м. Чернівці), під час якої  пригадали минулі та погодили майбутні  спільні проекти. Фотографія Мілени 

Волянської розміщені у Facebook❗ 😉 

Зустріч у Римі

Кардинал РКЦ  , митрополит УГКЦ , український скаут з куреня Ватага Бурлаків
Йосиф Сліпий
- найкращий учень
о. Івана Волянського , який  був першим
греко - католицьким священиком у ЗДА та співачка, пластунка, монахиня Ордену
судитів Дарія
Дубляниця - племінниця Ґалини Волянської
часто зустрічалися у
Римі,  столиці
 Італії, в 1970 - х рр.

Світлини з архіву

Кілька світлин української 

греко - католицької церкви у 

селі Звиняч, тепер  Чортківського району, Тернопільської області, Україна, де служили священики з династії Волянських, Ґалущинських та Фіґоль вже є в нашому архіві ❗😉

Художниця з родини Волянських

Донька графині Ірени Мартини Пінінської з родини Волянських та польського амбасадора
 у Франціїї Роберта де Ламезан - Салінс Ірена Пелегея   (1904 - 1968) разом із своїм чоловіком Тадеушем Коморовським були останніми власниками замку у
с. Свірж , Тернопільське воєводство,  Польща , тепер Перемишлянський район, Львівська область,
Україна . Вона захоплювалася малюванням й створила декілька картин . На кількох з них художниця зобразила власний замок.

Клюфаса та Ґорняткевича не забувають

В газеті "Свобода" число 88, від 17 квітня 1980 р. були опубліковані два повідомлення про Маркіяна  Клюфаса далекого родича Витвицьких - Волянський та Дем'яна Ґорняткевича 

- діда Ніни Ґорняткевича та свекора  Лілеї Волянської.

Ґратулюємо!

Праця в архіві триває,
Інвестор кошти 💰на розбудову
Хронік  📜 дати обіцяє,😉
А провідник Об'єднаних Родин Спадщини  Волянськиx вже кошти
 На 2020 р. у бюджеті передбачив,
План розвитку до 2025 р.
визначив ! 

Благодійник

В газеті "Народна Воля" , число 36 

від 21 вересня 1995 р. був опублікований список благодійників, які надали у серпні того ж року кошти 

Чорнобильському госпітальному фонду . Серед них згадується й Стефан Волянський, батько Нестора.

Мемуари комбатанта

Адам Волянські написав книжку про польсько - російську війну 1792 р. Доречно її прочитати й нові враження отримати! 

Ще один успіх Волянського

В американській україномовній 

газеті "Свобода" від 23 червня 1982 р., число 116 був опублікований допис 

про професійні успіхи доктора Олега Волянського!

Племінниці Ґалини Волянської

Три сестри Дубляниця : Дарія, Маркіяна і Марта були пластунками, громадськими діячками та співачками у Польщі, Німеччині та Канаді. Їх мати Мирослав походила з родини Витвицьких , як і її сестра Ґалина Волянська. 

Second spase travel Romanko Woliansky

Ticket Romanko Woliansky to Mars.This will second mission stars traveler to
be 2020 - 2021 years.
 The registration was
August 10 2019 .

Пам'ятник чоловіку Волянської

У селі Звиняч, Чортківського району, Тернопільської області  цвинтарі розміщено пам'ятник священику Миколі Галущинському, який був чоловіком
Марії Волянської - сестри
о. Олекси Волянського. Світлив Романко Волянський 21 вересня 2019 р.

First earl Wolansky

Wladyslaw Kzhyshtof 
Feliks Woitseh Wolanski 
( October 29,1837,Ripyntsy, Buchatsykyi povit, Ternopil region -  January 22, 1891, Lviv, Lychakiv cemetery, kingdom Galychyna
 and Volodymyriya,
Austro-Hungarian
imperia, now Ukraine) -
 son Frantsishek Felix Wolanski and Innotsenta Emiliya Iren Blazovska. First earl dynasty Wolanski with Wolan , gerb
Pryiatel - III (1886), knight  Суверенного Order of Maltese. Lendowner in village Ripyntsy. Elected to the Povitova Rada in Buchach (1889), deputy of the Galytskyi Kraiovyi Seim (1884 - 1891). From October 16 1890 he worked at his administrative commission.
Його портрет створив професор і художник  Teodor Axentowicz .
 Тепер він зберігається у Львівському історичному музеї.
 His first wife was Wanda Joanna Маlshewska.
Their daughter - Irena Martyna Wolanska
 [Salins] (1871 - 1929).
 He has married the
second one at July 2,
1883 in Lviv on  Anna Nataliya Dziedushytska
 (1860 - 1944) - daughter Mauryciy Ignatsiy Alexander Dziedushytski.
Sons of this marriage  :
1) Frantsishek Maurycy
(1884 - 1932).
2) Wladyslaw Maurycy
 (1886 - 1940).
Died 53 річним від of a anevryzma heart within a ball у власному палаці на Street Zelena , 24 in Lviv, який належав його другому тестю . Newspaper Time ("Czas", Krakow ) повідомляла про цю подію так : "Wladyslaw,
 gr. Wolanski, ambassador to Seim of Krayiowyi, землевласник, 1837 year  born помер о другій годині ночі від серцевого нападу  вдома під час балу - маскараду, який мав бути кульмінацією
 і  головною прикрасою тогочасного карнавалу у Львові , організуваного панами Волянськими.
 На тому балу було
 багато львів'янин та аристократів  з цілої Східної Галичини.
Свято почалося о 9 годині вечора в старому палаці Dziedushytski in Street Zelena. Пані та пани приїхали в маскарадних костюмах. Веселощі та забави втішали їх учасників, а пани Wolanski сердечно вітали понад 150 гостей. До першої кадрилі зголосилося 32 пари.
 Об 11 годині присутні зняли маски й забави продовжувалися. Дехто помітив, що господар палацу якийсь не такий веселий. Запальна мазурка тривала до пів другого. Слуги мали подавати гаряче, однак господарю стало зле. До нього quickly підбіг doctor
Ziembicki, взяв за руку й вивів із залу. Інші родичі схвильовано хотіли йому допомогти. Покликали
ще doctor Opolski. Він прийшов через пів години потому. Однак, Владіслав Волянський вже не жив. "  Панахиду по ньому відправив абат Severyn  Morawski . Похований на Личаківському цвинтарі
у родинному склепі,
поле 59, південно - західний напрямок .

Шляхами Павла Волянського

В Чернівецькому університеті на Університетштрасе,28 Павло Волянський навчався

 у 1908 - 1913 рр. На той час це була територія   ерцгерцогства Буковина, Австро - Угорської імперії.

 На світлинах з архіву Мілени Волянської, Україна :

1) поштова картка

 1905 р.; ⤵

 2) фото університету  (праворуч ) , 1899 р.;⤵

 3) Чернівецький університет, 1894 р.;⤵

 4) м. Чернівці, вул. Університетська, 28 :
 тепер це перший корпус факультету математики та інформатики Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича , ~ 2012 р.⤵

 Закінчивши університет, Павло Волянський працював учителем у
 1913 - 1914 рр. в приватній Українській гімназії , яка знаходилася на другому поверсі Народного Дому
 м. Копичинці,
 Тернопільлля, королівство Галичина
та Володимирія,
Австро - Угорська імперія.
В той час  він створив
хор "Боян", з яким виступав у концертній залі на першому поверсі  цієї будівлі.
Тепер в Народному Домі,
вулиця Чорторийська,9, знаходиться міська бібліотека для дорослих .
Фото зроблено ~ 2012 р.⤵

Вічна пам'ять скауту !

Богдан Стернюк був двоюрідним 

братом Віри Стернюк, яка вийшла заміж за Мирослава Бурачинського,

племінника Марії Волянської, з родини Бурачинських. Його мати Емілія Крушельницька мала сестру , відому оперну співачку Соломію Крушельницьку. Коли він 

23 червня 1996 р. відійшов 

на Вічну Ватру родичі й друзі опублікували в газеті "Свобода"  кілька дописів про нього .

Photoarchive of Woliansky

Світлини для Пластопедії , зібрані , оцифровані та розміщені Міленою Волянською у соціальній мережі  

Google +   в 2015 - 2019 рр., безкоштовна версія якої вже на жаль припинила 

своє існування у квітні цього року.

75 - літ як Павло Волянський відійшов у Вічність

30 червня 1944 р., тобто
 75 - літ тому в Познані відійшов у Вічність
Павло Волянський,
батько Олега та Богдана Волянських. Родина в Північній Америці та Україні вшановує його пам'ять протягом 2019 р.

 В україномовній американській газеті "Свобода " за  липня
1984 р. була опублікована стаття про його життєвий
шлях. ⤵

Світини з архіву Лева 

та Нестора Волянських, ЗСА  .

Фотоспомини із Станіславова

Добірка світлин 1918 - 1922 роках із учителем Левом Рудницьким, Миколою Сабатом - директором Станіславівської гімназії , родичами Нестора Волянськоґо та

о. Іваном Фіґоль - чоловіком Стефанії Галущинської, доньки Євстахії Волянської. 

Предківська земля Волянських

Одна з ґілок Волянянських походять з с. Воля Блажівська Перемишльської землі Ґалицько- Перемишльськоґо князівства (нині Самбірський

 район, Львівська область,

Україна) . Пізніше вони переїхали до  села Біличі  [Воля Стрільбицька], Самбірського староства 

Ґалицько - Перемишльського королівства  (тепер 

Старосамбірський район, 

Львівська область, Україна). 

Місце відпочинку Волянських - Галущинських

З часу створення у 1927 р. 

"Товариством взаємної допомоги " "Вчительської оселі" у м. Ворохта , її часто відвідував Іван Волянський - громадський діяч,

 адвокат , провідник Української Народної Обнови , посол Польського

сейм (1935 - 1939) . В липні 1931 р. вона  стала місцем відпочинку 

Михайла Галущинського - сина Євстахії Волянської . Від 1939 року там була школа. У 1977 році вона була зруйнована комуністами. На 

руїнах вони збудували нову школу, яка зараз знаходиться на вулиці 

Данила Галицького, 79. 

Династія лікарів у Нью - Йорку

Доктори , пластуни Олег та Лев Волянські, батько 

і син,  зустрілися під час медичних доповідей, які відбулася 5 квітня 2003 р. у Нью-Йорку . Про цю знаменну подію написала журналістка газети "Свобода"

і пл.сен. Ольга Кузьмович,Гр .⤵️

В пам'яті нашій Людмили Волянська приємні спогади лиша

22 червня 2001 р.
відійшла у Вічність журналістка, пластунка, громадська діячка Людмила Волянська - дружина лікаря,
пластуна, громадсько - політичного діяча Олега Волянського.
Родина у ЗДА, Канаді та Україні вшановувала її пам'ятьбагатьма теплими словами .
Знимка з архіву Лева Волянського, ЗДА.

Will of the Prime Minister of the Ukrainian People's Republic in exile

Atanas Figol , the grandson of Yevstahyia Stanislava Wolianska , was a scoutmaster Conference  of Ukrainian Plast Organization,  Prime - Minister 

of the Ukrainian People's Republic 

in exile 1966 - 1968 ,

 and then, together with Oleg Wolansky (Wolianskyi) , he created and leader 

the Ukrainian Democratic Movement

 in 1976 - 1981 . 

In July 1993, 13 - year-old  Romanko 

Wolianskyi received a will from him,

 which time to publish for this

 political heirs .

" Коли Ви читаєте цей мій дороговказ 

я вже мабуть, відійду на Вічну Ватру

 з впевненістю, що справу, яку я розпочав буде продовжена в

 діаспорі й нарешті незалежній 

 Україні . Вам треба " муравлиної"

 праці , заплянованої розумним способом на десятиріччя , якщо 

не на сторіччя, бо українська 

діаспора вічна. Українці

 за кордоном є і будуть, без огляду

на те, як розвинуться політичні стосунки в Україні. Домівка за 

кордоном має завжди бути корисною для українського народу . На шляху

до побудови спільної затишної, 

зручної домівки в умовах еміграції

 та незалежної України чекають 

Вас величезні труднощі. Однак,

 найбільше перешкод Ви створите

 самі , маючи можливість творити об'єднання, альянси, товариства. 

Від чужих Вам буде допомога, якщо спроможетеся самі собі допомогти. 

 Ви усі сприятливі нагоди 

 не використовуєте , або 

використовуєте зле, так як 

робили ми у свій час. Причина : 

нас поки - що роз'єднують 

упередження й комплекси 

міжгрупової боротьби. Тож , 

дайте собі відповідь на 

питання : чи за доби

 науково - технічної кіберреволюції , коли  рішення приймаються за

 кілька мілісекунд роботам й суперкомп'ютерами плотики з

 патичків , якими обвели свої подвір'ячка "свої", "тутешні", "партії", "групи", можуть стримати Вас 

вийти спільно як нація , як цілість 

на широкі шляхи історії, де немає

 місця для слабких , малих,

 кволих і нерозумних ?

 Ключі до найдорожчих скарбів українців, де б вони не 

мешкали , якими б мовами не спілкувалися крім української,

 якого б кольору шкіри не мали ,

 закодовані в Загальній Декларації

 Прав Людини ООН , яка є обов'язковою 

для Україна , як держави - засновниці Організації Об'єднаних Націй 

від 10 грудня 1948 р. На жаль , комуністичні та комунофашиські тоталітарні режими злісно 

порушують права людини в Україні 

та загалом у світі з того часу й

 дотепер . 

Щоб успішно протистояти утискам 

прав  українців треба мати найкращих лицарів - правозахисників, здатних вільно думати і приймати швидкі й правильні рішення, відповідальні , талановиті, високоморальні . Для них служити інтересам виключно більшості українського народу згідно Загальної Декларації прав людини ООН є найвищою  метою  життя, що ушляхетнює їхні змагання і обов'язок сягати владу . Тоді, як "апаратчики"

 будь - яких політичних чи інших групових організацій діють через "опанування стратегічних

 пунктів", малочисельні

лицарі - правозахисники гуртують суспільство через сам факт свого праведного, майже святого

 існування , через приклад , 

ніколи через зовнішні засоби

 влади. Їх зброя виключно сила аристократичного духу.  Вони

 дають надію на краще сьогодення

 й майбутнє, зміцнюють 

віру у справедливість, народжують щиру народну любов , як апостоли  правди є світочами в темряві . 

Тож, успіхів та натхнення у

 розбудові українського

правозахисного лицарства  

в Україні й діаспорі , котре здобуде 

омріяну волю для більшості потребуючих , звільнивши їх від економічного і політичного 

гноблення й збудує відроджену

з руїни дуже  затишну, зручну 

та любу для більшості українців

 Вітчизну ! "

Волянські і Львівська духовна семінарія

О. Іван Волянський та йоґо кращий учень - Патріарх УҐКЦ і кардинал РКЦ Йосиф Сліпий були абсольвентами

Львівської духовної семінарії Святого Духа,

 а  син Євстахії  Волянської -

Тит Ґалущинський  й Йосиф Сліпий,  стали ректорами цьоґо навчального закладу, який вони пізніше  перетворили на Академію . 

До наших часів збереглися лише буднок ( тепер там розташований ґеоґрафічний факультет університету імені Івана Франка ) та дзвіниця церкви Св. Духа  на вулиці

 Коперника,36 де зараз знаходиться музей книги "Русалка Дністровська".

Спадщина о. Волянського

Церква в Rameу, cт. Пенсільванія, 

ЗДА була збудована 

1893 р. за сприяння

о. Івана Волянського.

Apel United of Familys - 2003

Sister Lida Wolansky Alexandra Spinner

remembered Appel - 2003

in Hanter , N.Y.: " August
2 on Saturday, among
 the magnificent paintings of Edward Kozak (Eko), Mykhailo Moroz
 and others, the  Music
 at the Grazdha classical music summer festival presented lyric soprano Halyna Wolansky and pianists Volodymyr  Vynnytsky, the newly appointed music director
 of Music and Art  Center
 of Greene County, in a  nostalgic and tender
 recital dedicated to
the memory of Haluna Vytvytska - Wolanska.
The program included a palate of carefully selected song cycles and arias based on the theme of love, from baroque, romantic, impressionist, as well as contemporary composers. Mr. Vytvytsky and Ms. Wolanska blended seamlessly to create,
 along with the audience,
a magical aura that extended throughout
the evening.
Brief anecdotes and personal narratives introduced each song
set and served as the connecting thread throughout the program. Some of the highlights
 of the first half included
a Strauss and Ravel song cycle. The former, in Allerseelen, evoked the sweet memories of the departed spirits,while
the latter, sung in its original Greek version, colorfully depicted the groom's vivid emotions
 as he awaits his bride.
The second half of the program was an excellent balance of well known
 and seldom performed pieces by  various
Ukrainian composers
 Gulak Artemovskyi's majestic Vladyko Sky and Earth was followed by the haunting harmonies of Verekivsky's Wiy. This operatic set ended with
 a vivacious rendition
of M. Lysenko's O I Girl Poltavka.
The stunning music and poetry of Sonevytskyi's Zeleni Evanheliya cycle, composed for his wife,
 was the  second wedding cycle in the program. It portrayed the groom's passionate affections for
 his beautiful bride as
 they begin their sacred lifelong journey together.
The last song set, three Tangos, by the late Bogdan Wolanskyi were composed for his wife Uraniya : Liubov, Tozh Prosty
Meni, Myla , and the
 award winning Tvoyi
Ochi (Best Original Song, Ukrainian Music Awards, 1988).Mr. Vynnytskyi's virtuoso playing was in evidence throughout the concert and in particular
 in his wonderful improvisations in this
 last set of tangos.
Ms. Wolanska's mellifluous soprano voice, with it's warm and velvety tones, enveloped the audience
 and transported them
 into these enchanting stories of love and passion. The encore piece, Ridna Maty Moia, was dedicated
 to Ms. Wolanska's grandmother, Galyna Wolanska from the family of Vitvitsky . This exceptionally gifted
soprano and devoted
 wife and mother, had declined the offer of a
full scholarship to study
 at La Scala de Milano,
 the greatest opera house
of the day.
Serendipitously, the recital coincided with a Wolansky family Apel taking place
in Kerhonkson and Hanter, N.Y. This four week reunion was primarily organized and funded by Dr. Oleg Wolansky and his children.
Family members traveled from all over North
 America and Ukrain to participate in this event.
The last Apel United of  Familys organized by the late Stefan Wolansky, also took place in Hanter 1988 .
That Apel also was enlivened with a
 wonderful content the talented performers all being members of the Wolansky dynasty.
Throughout the years, Stefan Wolansky had faithfully and meticulously kept an account of family tree headed by Myroslav, the XI century knight. Myroslav Wolansky gave
 his life in saving the
king  for which he was posthumously knighted.
His  family thereafter received noble status as well a family crest. The lineage of knights,
priests, physicians, educators, scientists, musicians, writers and humanitarians, have
 passed on their
 convictions, knowledge
and mostly love for
 Ukraine from one generation to the next.
To preserve this rich ancestral heritage,Stefan Wolansky's nephew, Dr. Oleg Wolansky and Stepfan's son Nestor,
 have taken over where their forefather dutifully left off.
The Apel United Familys 2003 was graced by the presence of Dr. Oleg Wolansky : family
patriarch choral director, composer,psychiatrist, health administrator
 and husband of the late Luidmyla Wolansky, an editor of the  Ukrainian language newspaper Svoboda.
On a balmy, summer evening nestled in the Catskill Mountains, music and history intertwined
 for an unforgettable evening of delightful melodies and family remembrances."

Вшанування І. Волянського у Філадельфії

 Патріарх УГКЦ
та кардинал РКЦ Йосиф Сліпий благословив освячення та
встановлення
 26 серпня 1979 р. пам'ятної таблиці Івану Волянському - своєму  учителю, першому апостолу та фундатору  Української Греко - Католицької Церкви
на теренах ЗСА,
на митрополичому
соборі Непорочного Зачаття Діви Марії у Філадельфії, штат Пенсильванія . 26 представників династії Волянських в Північній Америці зібрались разом тоді відзначити цю знаменну імпрезу , яку чекали з жовтня 1975 р. Про цю історичну подію писав часопис  Шлях / Way .

Світини з архіву Нестора Волянського  (ЗСА ).

Фундатора газети "Америка" пригадали у Шенандоа

Людмила Волянська,  

26 жовтня 1975 р.

У суботу 25 жовтня 

1975 р.  Шенандоа - невелике містечко

 серед пенсільванських гір Поконо, що 100

 років  тому прийняло перших українських поселенців, переважно Карпатської України, ставши справжньою колискою Американської України, було свідком урочистости, коли кир Василь Лостен в сослужені духовенства посвятив пам'ятну таблицю в честь о. Івана Волянського - першого українського греко - католицького священика,   піонера церковного й громадського життя українців ЗСА. В

 90 - ліття  першої Архиреєської Служби Божої в збудованій 

ним церкві Св. Михайла, як він і тоді, відправили 

її  кир В. Лостен,

 монс. о. декан Юрій Дубицький з Шамокіну,

 о. Теодор Данусяр, парох місцевої церкви в Шенандоа,

 о. Степан Готра та

 о. Василь Стебельський

 із сусідніх парафій, де церкви постали теж завдяки старанням 

сл. пл. о. І. Волянського. 

Проповідь українською мовою під час Служби виголосив до присутних

 о. Степан Готра, прославляючи незвичайно жертовну працю цього великого подвижника Американської України

у всіх галузях людських досягнень : в церковному, громадському, економічному, видавничому  житті 

та дякував родині

 наставника Блаженішого Йосифа Сліпого  за її ревність у відзначенні пам'яти свого славного предка, докоряючи рівночасно тим парафіянам у Шенандоа, що сами про таке пошанування пам'яти 

знаменитого духівника

 в Північній Америці не  

подумали, хоча він якраз безпосередньо для них, зглядно для їх батьків і дідів працював. 

Другу проповідь виголосив о. Теодор Данусяр 

по - англійському, розповідаючи про тернисті дороги наших перших поселенців Америки, про багато надій і радости у їхньому житті з хвилиною, коли

 о. І. Волянський приїхав до них. З нагоди 200 - ліття Американської

Незалежності і 100 - річчя українського поселення

 в цій країні , він сказав, 

що ми маємо за що бути вдячними нашому світочу з Тернопільщини 

та зберегти й шанувати пам'ять про нього, бо він мав візію , прийшовши сюди, як Апостол Христової церкви, 

шукати кращих шляхів життя для всіх нас. 

Пам'ятну таблицю  з бронзи за проектом інженера Ґриґорія Волянського було виготовлено

 коштом у $1500 нащадками знаменного місіонера. Плянувалося, що її встановимо на церкві в Шенандоа, однак через незгоду парафіян , які мали застереження

 до слів "Український католицький обряд " у тексті посвяти , місце її розміщення  в тому часі було не вияснене. Це й стало предметом обговорення на Родинній Раді Волянських, яка відбулася відразу, в Парафіяльному Домі Церкви Святого Михайла, котрий є історичною українською пам'яткою

 в ЗСА,  бо власне тут, 

на місці церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії,  запалав вогонь віри Христової у листопаді 

 1884 р., а вже 1909 р. 

поруч постала нова будівля Церкви Св. Михайла. 

На банкет  із споминами про о. І.Волянського з родинними переказами про нього та інших священників, що пов'язані з  його особою чи родинних спадкоємців 

виступали : інженери  Григорій Волянський

  (Рочестер) і Володимир Бандера  (Філадельфія), мґр. Маркіян Онуферко (Філадельфія), д - ри

 Роман Барановський  (Вашингтон) й Богдан Волянський  (Монтреаль), пані Ольга Руденська (Нью - Йорк ), 

доктори Юрій Руденський  (Нью - Йорк)  та Олег Волянський  (Тілс, 

шт. Нью - Йорк,

 Голова Родинної Ради).

На закінчення цієї імпрези вирішено вислати привітання Блажейнішому Патріархові Йосифу Сліпому та мґр - ві Стефану Волянському

 з Бріджпорту, шт. Коннектикут - надхненнику всіх родинних починань,

 що через недугу не зміг бути присутній на цьому святі, хоч був його ініціатором . 

Вони фінансували книгодрукування

Степан (Стефан) Волянський - батько Нестора офірував разом із Софією  Витвицькою (Канада) кошти на видання збірника  споґадів про Коломию. 

  

Cин Волянської про театр

Передмову до книжки Олекси Скалозуба

"Характеризація в аматорському 

театрі" , надрукованої у Коломиї 1926 р., написав Михайло Ґалущинський - син Євстахії Станіслави Волянської та 

о.Миколи Ґалущинськоґо,

племінник о. Олекси Волянськоґо. 

З Днем народження!

Ґратулюємо  Romanko Woliansky й  бажаємо йому всіляких ґараздів ❗
Світлина зроблена
у м. Тернопіль, 22 вересня 2018 р. Міленою Волянською .

Репресованих згадали

Загиблих від репресії Теплим словом пригадали,
Свічку пам'яті їм у церквах
На 5 континентах
поставили.  🙏

Heroes of Monte Cassino are eternal memory❗

Already 75 years passed

 the battle of Monte Cassino near-by Rome (Italy) May 

17 1944 was killed corporal of V Shooter Battalion Ignatsy Wolansky 

(pol. Ignacy Wolanski, 

born September 22 

1911, village Zazheche,

 [Zarzecze], Zheshow 

powit [Rzeszow pow.], kingdom Galychyna

 and Volodymyriya,

 Avstro -Hungary imperia, 

now  Zheshowskyi powiec, Podkarpatske voeivodstvo, Poland). 

 Buried at the Polish military cemetery in Monte Cassino , sector 2 - F , location - 12 .

Luidowik  - son Kazymiry Wolansky & Kazymezha Smolka, nephew Pavla
 and Stepfana (Stepana) Wolansky was a participant of this battle and remained alive.
Both got the iron Cross of Monte Cassino.

Day of family was celebrated

We remembered this year's meeting 

 in Kyiv on March 29th and reviewed

the photos. Preparation for the Apel United 

of Families - 2020 / 2021 continues .

Glory to moms❗

Mother's Day was celebrated 110th anniversary of the birth
 Irena Wolanska from the
Yurevych - Sabat dynasty
of Stefan wife and
mother of our family
chronicler Nestor
Wolansky (USA).
She will live forever in
our memory.

Happy birthday Leo Wolansky Sr ❗

 Іменника тепло ґратулювали й такі побажання йому склали:

файного здоров'я, натхнення, успіхів, молодечої бадьорості  довгі літа, хай буде досягнута омріяна мета,

й не закінчуються 

радісні миті  свята років до ста💯❗🎂🎆🎉🎸

🎶🎵🎼😉👏👍

Не live in our memory

 Миколу Ценко, чоловіка  Володимири Ґардецької

 - онуки  о. Олексія Волянського  пригадали багатьма теплими словами в його день народження  10 травня. 

Статтю 1995 року про Фундацію родини Ценко в американської україномовної 

газеті "Свобода" , редакція

якої розташована у місті Джерсі Сіті,

 Нью-Джерсі,

ЗДА доречно прочитати, славну минувшину

 пізнати :

Let's remember Liudmyla Wolanska

Автор : Петро Часто - редактор американської україномовної газети Свобода, 1993 р.
Щороку на два - три місяці приходить колишня "свободянка" Людмила Волянська - вона редагує альманах, який ви тепер
тримаєте в руках , і
ці два - три місяці нам
не треба звертатися ні
до довідників, ні до словників - їх нам замінює енциклопедична ерудиція і феноменальна пам'ять цієї, кажу без перебільшення, визначної українсько - американської журналістки. Її бездоганне перо
успішно проникало в пласти знання, в котрих не кожен чоловічий розум дає собі раду. Досить згадати, що
 вона писала про життя
 і творчість Тараса Шевченка і Ладу
Могилянську, виявляючи при цьому завидну глибину і свіжість суджень. Людмила Волянська - перша в моєму житті людина, з якою я пережив радість розмов про найскладнішу постать українського політичного життя ХХ сторіччя - Дмитра Донцова. Вони довго листувалися - й уже це одне засвідчує великий розум і хист цієї жінки.

На світлині з архіву

 Лева Волянського 

 (ЗДА ) : Людмила Волянська в ролі 

Наталка Полтавки, Німеччина, друга половина 1940 - вих рр.

Спогад про Apel United of Family - 1967

Микола Ценко (Рамзес )
8 - 9 липня 1967 р. у мотелі "Ксеня" в Ґантері, шт.
Нью - Йорк, ЗСА  відбувся наш родинний Апель . Його учасниками були
50 нащадків о. Олександра Волянського  (н. 17 травня 1745 р. ) з Нью - Йорку, Філадельфії, Рочестеру, Таппер Лейку, Бріджпорту,
Ню Гейвену, Колчестеру, Дженкінтавну та інших американських міст, а також з канадських Монтреалю й Торонто.
Щоб організувати цей значний захід, Степан Волянський - провідник династії Волянських в Північній Америці до Організаційний Комітет Апелю запросив інженера Григорія Волянського, доктора Софію Смішко, інженерів Наталію Макаревич, Ольгу Томашівську, Богдана Заячківського, Маркіяна Онуферко,  докторів
Марію Кознарську Володимиру Ценко,
Олега Волянського та Івана Макаревича й професорку Віру Селянську з Бразилії.
У неділю 9 липня
Службу Божу відправили о. Онуфрій Волянський
та Юрій Фіцалович, проповідь виголосив
 о. Юрій Катрій, ЧСВВ.
О 2:40 Степан Волянський відкрив Апель. Молитву провів о. Юрій Фіцалович.
Пан Степан продовжив захід розповіддю про історію родини Волянських, почавши від 1167 р., коли в битві з пруссами поліг лицар Мирослав, який походив із Самборщини, що на львівських  теренах Галицького князівства. Родове дерево Волянських має кілька сотень осіб, серед них є значне
число священників, найвідомішим із яких
о. Іван Волянський - перший фундатор кількох
парафій української
 греко - католицької церкви в штаті Пенсильванія, ЗСА й газети "Америка". Графічне відображення родоводу було предметом зацікавлення всіх присутніх.
Інженер Григорій Волянський підкреслив  значення родинного Апелю, що має на меті плекати династичний зв'язок, збереження історичної пам'яті предківської слави й її примноження вже теперішими звитягами
 та звершеннями в професійній, громадський і політичний діяльності кожним спадкоємцем.
Потім слухачів потішив споминами із свого життя  доктор Микола Ценко . Він також висловив радість з нагоди такого численного Апелю та запропонував наступного разу його скликати в Шенандоа. Пані Володимира Ценко повідомила про родовий герб "Амікус ", що ним користувався її дід о. Олекса Волянський. Далі
пан Степан прочитав привіт від родини Волянських їх Блаженству Верховному Кардиналові Кир Йосифові Сліпому , що його прийнято  оваційно . Всі приявні підписалися . Заплановано у наступні роки створити й видати родинну хроніку від  легендарних часів до тепер , продовжити дослідження родоводу - прямих і споріднених зв'язків родини, творення
музичних, літературних, художніх, фото й відео витворів мистецтва, як культурної спадщини світового значення, заснування фундації для утримання музею - архіву Волянських .
На кінець о. Юрій Фіцалович провів молитву. На тому скінчилася офіційна частина Апелю. Далі були спільні знимки до архіву й концерт української пісні під супровід двох гітар під ясним небом перед готелем "Ксеня" до пізньої ночі .

Відзначаєм ювілей Президента УНР

Цьогоріч відзначаємо
135 -ліття від дня народження Степана Витвицького - адвоката, громадського та політичного діяча, Президента Української Народної Республіки в екзилі, двоюрідного брата Галини Волянської з родини Витвицьких.

Lev Wolansky in Kyiv

March 24 - 29 2019 year

 Lev Wolansky was in 

Kyiv with  working visit. 

 Meeting with the fulfilling the duties of the  Minister

 of Health of Ukraine 

Uliana Suprun.

  Speeches , meetings and new acquaintances took palace every day and left  the memory of bright impressions. 

Зустріч у Києві

March 29 in  Kyiv happen meeting between the American, Canadian and Ukrainian representatives of the  House  Wolansky - Wytwytsky. Was agreed
the June  Apel 2020 in Ukraine and Poland . Marshalok of United Family be Romanko Wolansky.